Світ аудиту стрімко змінюється: зростає роль автоматизації, АІ-інструментів та консалтингового підходу. У цих умовах аудитори мають не просто перевіряти факти, а допомагати бізнесу, державним установам і міжнародним організаціям ухвалювати більш зважені рішення.
Про те, як трансформується професія, які навички стануть ключовими найближчими роками та чому майбутнє аудиту — це поєднання контролю й розвитку, ми поговорили з Віктором Сафінським, керівником аудиторського напряму та партнером UHY Prostir Ukraine.
Вікторе, ви приєдналися до компанії практично на старті її створення e 2003 році. Що вас тоді мотивувало і як ви зрозуміли, що варто зробити цей крок?
До цього часу я працював головним бухгалтером — спочатку на склозаводі, потім у компаніях з торгівлі нафтопродуктами. Під час цієї роботи мені не раз доводилося співпрацювати із зовнішніми аудиторами. Вони справляли враження справжніх «суперменів» — людей, які знаходять відповіді навіть на найскладніші запитання. Саме тоді в мене з’явилося бажання стати одним із них.
Якими були перші місяці вашої роботи в UHY Prostir? З якими викликами тоді довелося зіткнутися?
Початок був доволі непростим — компанія лише шукала свій шлях. Не було чіткої стратегії розвитку, сформованого «портрета клієнта» чи системи залучення нових партнерів.
Для мене особисто викликом стала цифровізація, яка на початку 2000-х була ще рідкістю. Я мав обмежений досвід роботи з комп’ютером, а тут кожен співробітник мав власний ноутбук, більшість процесів були автоматизовані, ми мали необмежений доступ до електронної бази законодавства «Ліга: закон». Спершу це здавалося складним, але дуже швидко я побачив, наскільки такі інструменти підвищують якість та ефективність роботи аудитора — від аналізу великих обсягів даних до підготовки звітів і консультацій. Саме тоді я відчув, що потрапив у середовище, яке рухається вперед і мислить сучасними стандартами.
Як формувалася команда аудиторів? Яких принципів ви дотримувалися, добираючи людей?
Я приєднався до компанії на запрошення її співзасновника, Олександра Койнова, і починав як асистент аудитора, тож перші роки не відповідав за формування команди. Згодом, коли мені довірили окремі аудиторські перевірки, я отримав можливість самостійно вирішувати, чи потребую допомоги, і запрошувати до роботи колег, якщо в них був вільний час.
Ситуація змінилася тоді, коли кількість клієнтів зросла, а завдання стали складнішими. Я отримав повноваження добирати нових людей та формувати команду вже системно. На співбесідах у центрі моєї уваги були не стільки готові професійні знання, скільки якості, без яких неможливо стати хорошим аудитором:
- чесність і здатність відкрито сказати «я не знаю», якщо відповідь справді невідома;
- уміння швидко знаходити необхідну інформацію та працювати з великим обсягом даних;
- готовність братися за нове та виходити за межі звичного;
- врівноваженість і психологічна сумісність із командою.
Саме ці принципи й стали основою для створення команди, яка може ефективно працювати навіть у найскладніших умовах.
Чим, на вашу думку, відрізняється хороший аудитор від просто фахівця, який добре знає стандарти і законодавство?
Хороший аудитор — це значно більше, ніж фахівець, який знає стандарти та законодавство. Професійні знання — лише база. Важливо вміти донести свою позицію клієнту так, щоб вона була чіткою, зрозумілою й лаконічною.
Бувають ситуації, коли клієнт не погоджується з висновками аудитора. У такому разі важливо не допустити конфлікту та зробити все можливе, щоб розбіжності не вплинули на подальшу співпрацю. Довіра — ключовий елемент у роботі, і аудитор має вміти її заслужити: щоб клієнт був упевнений, що на надану інформацію можна покластися.
Не менш важливою є й психологічна складова. Аудитор має вміти слухати, відчувати контекст, правильно комунікувати з різними типами клієнтів — як постійними, так і потенційними. І незалежно від масштабу запиту чи розміру гонорару, кожен клієнт повинен отримати належну увагу та відповідальне ставлення.
Що змінилося і що навпаки залишилося незмінним у команді за ці роки?
За ці роки наша команда суттєво еволюціонувала, але водночас зберегла свої ключові принципи. Ми значно більше спираємося на технічні інструменти: спеціалізоване програмне забезпечення стало невід’ємною частиною планування та проведення аудиту, а всі етапи роботи тепер чітко регулюються затвердженими операційними процедурами. Окремий етап розвитку — активне впровадження АІ-інструментів, який допомагає у формуванні запитів, підготовці консультацій та аналізі великих масивів даних. Також команда чітко визначила власну спеціалізацію, що дозволяє зосереджуватися на профільних завданнях і не розпорошувати ресурси.
Водночас незмінним залишилося те, що для нас завжди було основою: максимальна увага та повага до кожного клієнта, незалежно від масштабу чи складності запиту; здатність глибоко аналізувати законодавство, виявляти суперечності й шукати можливості для формування найкращих рішень; універсальність і взаємозамінність команди; дружня та довірлива атмосфера, яка допомагає підтримувати високу якість роботи у будь-які періоди.
Які події ви вважаєте переломними в розвитку аудиторського напряму UHY Prostir?
Якщо озирнутися назад, можна виділити кілька ключових етапів, які суттєво вплинули на наш розвиток. Це створення аудиторської компанії та формування команди, залучення клієнтів загальнонаціонального рівня (зокрема ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «АБ ІНБЕВ УКРАЇНА» та ін.), успішне проходження зовнішніх перевірок контролю якості, акредитація у Світовому банку та ЄБРР, а також вихід у нові сегменти — аудит НУО та аудит державних установ.
Окремо варто згадати приєднання до UHY International у 2008 році, яке стало важливим кроком для підвищення нашої репутації та довіри на ринку. Саме після отримання членства у міжнародній мережі ми залучили перших великих клієнтів серед міжнародних донорських організацій, а статус частини глобальної мережі додав ваги нашим пропозиціям та підтвердив якість роботи на міжнародному рівні.
UHY Prostir Ukraine працює з клієнтами з різних сегментів — від міжнародних корпорацій до державних установ і неурядових організацій. У чому полягає специфіка роботи з кожним із них?
Кожен сегмент має свої особливості та вимоги. Аудит державних установ зазвичай складніший через високу забюрократизованість внутрішніх процесів, значну кількість положень, розпоряджень і наказів, а також специфічні процедури доступу до інформації та погодження запитів.
У випадку з неурядовими організаціями важливо враховувати ризики, характерні саме для неприбуткового сектору:
- подвійне фінансування одних і тих самих витрат з різних грантів;
- неправильне відображення пожертв у звітності;
- відсутність належних процедур закупівель;
- використання ресурсів не за цільовим призначенням;
- труднощі верифікації фактичного надання допомоги.
Під час аудиту корпорацій ми нерідко стикаємося з іншим типом викликів — бажанням клієнта мінімізувати податкове навантаження в будь-який спосіб, у тому числі й з застосуванням підходів, які не завжди відповідають вимогам законодавства.
Які, на вашу думку, найбільші хибні уявлення про роботу аудиторів існують серед клієнтів?
Досить часто клієнти не розуміють, що аудитор не може «закрити очі» на виявлені невідповідності вимогам законодавства та просять не відображати їх в аудиторському звіті, просто обіцяючи виправити це в майбутньому. Крім цього, частина клієнтів вимагає від аудитора оптимізувати їх податкове навантаження в ситуаціях, коли чинне законодавство не дає жодних можливостей це зробити. Іноді трапляється й нерозуміння самої суті аудиту — коли клієнти обмежують доступ до інформації чи документів, не усвідомлюючи повною мірою обсяг нашої роботи та відповідальності.
Який клієнтський кейс або проєкт ви згадуєте з особливою гордістю?
Однозначно, це — ПАТ «Укрнафта», один із найбільших платників податків в Україні. Для цього клієнта ми розробили детальну методику консолідованого обрахунку податку на прибуток і централізованої сплати ПДВ для всіх структурних підрозділів компанії. Документ обсягом у кількасот сторінок став практичним посібником, який ми допомагали впроваджувати по всій Україні протягом двох років. Це був масштабний, складний і водночас дуже цінний досвід для всієї команди.
Чи траплялися ситуації, коли результати аудиту суттєво впливали на рішення клієнта або змінювали хід проєкту?
Так, такі випадки в нас дійсно були. Найбільш яскравий приклад – коли на замовлення великої міжнародної донорської організації, представництво якої в Україні має статус посольства, ми проводили транснаціональний проєктний аудит у столиці однієї з сусідніх держав. Під час роботи наша команда виявила багаторічні шахрайські дії з боку менеджменту місцевого представництва, спрямовані на незаконне привласнення значних сум донорських коштів.
Після ознайомлення з нашими висновками замовник ухвалив рішення повністю змінити вищий управлінський склад цього представництва. Особи, причетні до шахрайських дій, були притягнуті до відповідальності.
Чи маєте ви власний набір професійних принципів, які визначають ваш підхід до роботи?
Так, у своїй роботі я керуюся набором професійних принципів, які залишаються незмінними вже багато років. Передусім це компетентність та постійний розвиток — аудитор не може дозволити собі зупинитися в оновленні знань і навичок. Не менш важливою є увага до деталей, адже саме вона формує якість висновків і довіру клієнта.
Я також прагну завжди робити трохи більше, ніж передбачено домовленим обсягом робіт. І, звичайно, усі рішення та рекомендації мають прийматися виключно в межах законодавчого поля. Саме ці принципи визначають підхід і до моєї роботи, і до роботи всієї команди.
Як, на вашу думку, слід сприймати аудит сьогодні — як механізм контролю чи як інструмент розвитку?
Якщо йдеться не про обов’язковий аудит, передбачений законодавством, то його головна роль — допомогти замовнику отримати впевненість у достовірності фінансової інформації. Ця впевненість створює основу для розвитку: менеджмент може ухвалювати більш зважені рішення, акціонери та партнери — інвестувати з меншими ризиками або продавати бізнес із максимальним результатом, донори — бути певними у цільовому використанні своїх коштів.
Водночас аудит дає змогу виявляти відхилення й оперативно усувати їх, запобігаючи подібним ситуаціям у майбутньому. Тому розділяти поняття «контроль» і «інструмент розвитку» я б не став — на практиці ці дві функції взаємодоповнюють одна одну та разом створюють додану цінність для клієнта.
Яким ви бачите розвиток аудиторського ринку в Україні у найближчі 3–5 років?
На мою думку, роль аудитора поступово змінюватиметься. Функція «контролера», яка передбачає перевірку здійснених операцій і правильності звітності, відходитиме на другий план. Натомість дедалі більшого значення набуватиме роль аудитора як радника — фахівця, який допомагає клієнту планувати, прогнозувати та знаходити найбільш ефективні шляхи реалізації його бізнес-ідей, а за потреби й пропонувати власні. Саме такий підхід, я переконаний, і визначатиме майбутнє аудиту в Україні.
Які навички аудиторам варто розвивати вже зараз, щоб залишатися конкурентними через 5–10 років?
Насамперед важливо не зупинятися в професійному розвитку: постійне удосконалення знань та відслідковування законодавчих змін залишатимуться базовою вимогою до аудиторів. Водночас ринок рухається в бік роботи з дедалі більшими масивами даних, тож уміння швидко й ефективно їх опрацьовувати ставатиме критично важливим. Для цього аудиторським компаніям необхідно максимально автоматизувати свої процеси — використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для планування і проведення перевірок.
Окремий блок — розвиток навичок роботи зі штучним інтелектом. АІ вже сьогодні відкриває нові можливості для формування запитів, аналізу інформації та підготовки звітів. Той, хто першим і найефективніше опанує ці інструменти, матиме очевидну конкурентну перевагу — і в якості послуг, і у швидкості виконання завдань, і у вартості аудиторських робіт.
Які пріоритети та завдання ви визначаєте для аудиторського напряму UHY Prostir у найближчому майбутньому?
Наші цілі на найближчі роки досить чіткі. Передусім ми прагнемо розширити клієнтську базу, зокрема за рахунок міжнародних донорських організацій, для яких якісний аудит є ключовою умовою прозорості й довіри. Другий важливий напрям — подальша автоматизація аудиторських процесів, що дозволить підвищувати ефективність і точність роботи. І, безумовно, ми плануємо ще активніше використовувати можливості штучного інтелекту — як у плануванні аудиту, так і в аналізі даних та підготовці консультацій.
Розмовляла Катерина Богдан
