Внаслідок надзвичайних подій та збройної агресії рф підприємства в Україні зазнають втрат через пошкодження або знищення товарно-матеріальних цінностей на логістичних складах. Щоб правильно відобразити ці втрати в обліку, уникнути податкових санкцій та зберегти право на майбутню компенсацію, бізнесу необхідно діяти за чітким алгоритмом.
Фахівці юридичного та аудиторського департаментів UHY Prostir на основі аналізу чинного податкового законодавства України, правил функціонування Міжнародного реєстру збитків (RD4U) і практичного досвіду супроводу бізнесу в умовах воєнного стану підготували практичний алгоритм дій та рекомендації для бізнесу у разі пошкодження або знищення товарів внаслідок обстрілів.
1. Юридична фіксація факту знищення майна
Для підтвердження надзвичайної події підприємству доцільно сформувати максимально повний пакет документів, що підтверджують факт, причини та наслідки знищення майна. До цього переліку належать:
- Акт про пожежу та/або висновок про причини виникнення пожежі, складені відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 № 2030;
- документи правоохоронних органів – витяг з ЄРДР, протокол огляду місця події, інші матеріали кримінального провадження за наявності;
- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за наявності відкритого кримінального провадження;
- Офіційні повідомлення компетентних державних органів або документи військової адміністрації щодо обстрілу чи ракетного удару;
- Фото- та відеоматеріали, які підтверджують руйнування логістичного комплексу з товаром;
- Сертифікат Торгово-промислової палати (ТПП) про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
2. Документальне підтвердження від логістичного центру
Оскільки товари перебували на зберіганні, важливо надати беззаперечні докази їхнього фактичного знаходження на складі на момент події. Перелік необхідних документів:
- Договір оренди приміщення або відповідального зберігання між Клієнтом та логістичним центром.
- Акти приймання-передачі та товарно-транспортні накладні (ТТН) про надходження товарів на склад.
- Офіційний лист чи довідка від адміністрації центру про факт знищення складу.
- Копія акту про надзвичайну подію від ДСНС, виданого на ім’я зберігача/складу.
- Документи про результати інвентаризації залишків та деталізований перелік знищених товарів Клієнта (за умови проведення інвентаризації логістичним центром).
3. Інвентаризація та бухгалтерський облік знищених товарів
Для документального підтвердження підстав для списання знищених товарів підприємству необхідно провести власну позапланову інвентаризацію після настання події, внаслідок якої товари були знищені або пошкоджені. Пакет внутрішніх документів включає:
- Наказ про проведення позапланової інвентаризації у зв’язку з втратою/знищенням товарів, із визначенням складу інвентаризаційної комісії.
- Інвентаризаційні описи та порівняльні відомості.
- Протокол або висновок комісії із зазначенням фактичного стану майна, встановлених причин його втрати та висновком щодо можливості списання товарів.
- Акт списання товарів, що містить номенклатуру, кількість, балансову вартість товарів, причину списання та посилання на документи що підтверджують факт знищення, зокрема документи державних органів та складські документи.
Бухгалтерські проведення
З точки зору бухгалтерського обліку, списання знищених товарів відображається проведенням: Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» – Кт 28, 20, 22 (за балансовою вартістю).
Для цілей податку на прибуток Податковий кодекс України (ПКУ) не передбачає окремих податкових різниць у зв’язку зі списанням знищених товарів. Відповідно, об’єкт оподаткування формується виключно за правилами бухобліку.
4. Податкові ризики: списання товару та збереження ПДВ
Найбільш ризикованим аспектом під час перевірок ДПС є податок на додану вартість.
За загальним правилом при списанні товарів, придбаних з ПДВ, може виникати питання щодо нарахування податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ. Проте, згідно з п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ, товари, знищені через обставини непереборної сили під час воєнного стану, не вважаються використаними у негосподарській діяльності.
За наявності належного документального підтвердження (сертифікат ТПП, акт ДСНС, витяг із ЄРДР, первинні документи від складу):
- Платник не зобов’язаний нараховувати компенсаційні зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ;
- Зведена податкова накладна не складається;
- Податковий кредит, правомірно сформований при придбанні відповідних товарів, не підлягає коригуванню лише у зв’язку з їхнім знищенням за таких обставин.
Зверніть увагу: якщо під час перевірки підприємство не зможе документально підтвердити факт знищення товарів/запасів або їхню фактичну наявність на складі на момент обстрілу, податкова може кваліфікувати це як негосподарське використання та донарахувати ПДВ.
5. Подання заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U)
Міжнародний Реєстр збитків (RD4U), який розпочав роботу 2 квітня 2024 року, збирає заяви для подальшого міжнародного компенсаційного механізму.
Знищення товару на орендованому чи власному складі відноситься до категорії «C3.1 — Пошкодження, знищення або втрата активів». У цій категорії юридичні особи можуть заявляти про відшкодування:
- Втрати активів (товарних запасів, обладнання, приміщень, нерухомість, права інтелектуальної власності, готівку тощо);
- Упущену вигоду (втрату прибутку) через пошкодження майна;
- Повну втрату бізнесу;
- Інші прямі витрати, що виникли внаслідок пошкодження, знищення або втрати активів, у тому числі витрати, понесені для мінімізації шкоди.
Порядок подання через портал Дія
Подати заяву може керівник підприємства (відомості про якого є в ЄДРПОУ) або призначений представник за допомогою «Цифрових повноважень» у Дії. Подавати заяву необхідно підтвердивши чотири ключові блоки:
- Право власності на товар (договори, контракти, фінансова та податкова звітність, виписки, накладні);
- Факт знаходження товару на складі (договір оренди/зберігання, ТТН, складські документи);
- Факт знищення внаслідок агресії рф (акти ДСНС, витяг з ЄРДР, сертифікат ТПП, публікації в ЗМІ, фото/відео);
- Розмір завданих збитків (калькуляція балансової вартості, рахунки, квитанції).
Рекомендація UHY Prostir щодо експертної оцінки:
Проведення незалежної оцінки збитків за Методикою Мінекономіки та ФДМУ №3904/1223 від 18.10.2022 не є обов’язковим для самої подачі заяви, проте вона суттєво посилює обґрунтованість заявленої суми та захищає підприємство від ризиків недоведеності розміру шкоди під час розгляду вимоги по суті.
Етапи розгляду заяви
- Прийнятність (Рада Реєстру): Засідання проводяться щонайменше раз на квартал. Рада може ухвалити рішення: внести заяву до Реєстру, повернути на доопрацювання, відхилити без упередження (з правом повторної подачі після усунення недоліків) або відхилити з упередженням (остаточно).
- Розгляд по суті (Компенсаційна комісія): Визначення права на компенсацію та її розміру здійснюватиме майбутня International Claims Commission for Ukraine. Конвенцію про її створення було відкрито для підписання 16 грудня 2025 року. Станом на серпень 2026 року Комісія ще не розпочала роботу; триває процес ратифікації Конвенції та підготовка процедур її діяльності.
6. Судовий захист і застереження
Позов проти рф в українському суді
Спеціалісти UHY Prostir додатково рекомендують розглянути можливість звернення до суду України з позовом про стягнення збитків безпосередньо з рф як держави-агресора. Отримання судового рішення слугуватиме вагомим додатковим доказом факту й розміру шкоди під час розгляду справи Компенсаційною комісією.
Потрібна допомога у фіксації збитків та супроводі RD4U?
Команда UHY Prostir надасть повний юридичний та аудиторський супровід: від підготовки первинних документів і захисту ПДВ до організації експертної оцінки й подання заяв до Міжнародного реєстру збитків.
Автори:
Ольга Петрухіна
Ірина Блонська
