Дохід від інвестицій оподатковується залежно від виду активу та операції: дивіденди, інвестиційний прибуток, продаж майна й оренда мають різні правила. З 23 жовтня 2026 року для оренди житлової та нежитлової нерухомості діє 5 % податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) замість 18 %. Військовий збір (ВЗ) із такого доходу залишається 5 %.
Нижче розглядаємо доходи з джерелом походження в Україні, які отримує фізична особа — податковий резидент України поза підприємницькою діяльністю. Для компанії, що виплачує дивіденди або орендує майно у фізособи, це також правила утримання податків. Матеріал оновлено станом на 24 жовтня 2026 року; ставки не слід застосовувати до доходів минулих періодів без перевірки чинних тоді норм.
Як оподатковується дохід від інвестицій?
У таблиці — основні ставки для розглянутих операцій. Пільги й винятки пояснюємо в наступних розділах.
| Вид доходу | ПДФО | Військовий збір |
|---|---|---|
| Звичайні грошові дивіденди від резидента — платника податку на прибуток, крім інститутів спільного інвестування | 5 % | 5 % |
| Дивіденди від компанії — платника єдиного податку | 9 % | 5 % |
| Оподатковуваний інвестиційний прибуток | 18 % | 5 % |
| Інвестиційний прибуток від операцій з ОВДП України | Не оподатковується | Не оподатковується |
| Продаж нерухомості та землі | Звільнення, 5 % або 18 % — залежно від умов | 5 % з оподатковуваного доходу |
| Оренда житлової або нежитлової нерухомості, її частини — за правилами, чинними з 23.10.2026 | 5 % | 5 % |
| Окрема оренда землі, оренда рухомого майна | 18 % | 5 % |
Загальна ставка ВЗ 5 % для цих оподатковуваних доходів установлена підпунктом 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (ПКУ). Колишня ставка 1,5 % не є чинною загальною ставкою для інвестиційних доходів у 2026 році.
Що змінилося в оподаткуванні оренди з 23 жовтня?
Зниження ПДФО до 5 % охоплює житлову та нежитлову нерухомість і їх частини: наприклад, квартиру, офіс або склад. Зміни внесли два закони:
- Закон України від 15.10.2026 № 5025-IX змінив підпункт 170.1.4 ПКУ для доходів, які оподатковує податковий агент.
- Закон України від 09.06.2026 № 4903-IX змінив підпункт 170.1.5 ПКУ для оренди, коли орендар — фізична особа, яка не є самозайнятою.
Обидві орендні норми діють з 23 жовтня 2026 року. Офіційні картки публікацій Закону № 4903-IX і Закону № 5025-IX фіксують дату 22 жовтня 2026 року, а зазначені норми набрали чинності наступного дня. Державна податкова служба України підтвердила дату 23 жовтня для змін за Законом № 4903-IX. Окремі норми цих законів, зокрема правила для цифрових платформ, запускаються пізніше. На початок дії змін щодо оренди це не впливає.
Якщо орендар — компанія або самозайнята особа
Коли компанія або фізична особа — підприємець орендує офіс у звичайної фізособи, орендар виконує функції податкового агента: утримує ПДФО та ВЗ і звітує про виплату. Нова редакція підпункту 170.1.4 ПКУ передбачає ПДФО 5 % під час нарахування (виплати) доходу від оренди житлової чи нежитлової нерухомості.
Приклад. За листопад 2026 року компанія нараховує фізособі 20 000 грн за оренду офісу. Компанія утримує 1 000 грн ПДФО та 1 000 грн ВЗ. Орендодавець отримує 18 000 грн. Розрахунок ґрунтується на двох умовах. Сума 20 000 грн зазначена в договорі до утримання податків; якщо договір визначає суму після утримання, розрахунок буде іншим. Вона також не нижча за застосовний мінімальний орендний платіж, про який ідеться в підрозділі про базу оподаткування нижче.
Оренда за жовтень. Нова ставка не означає автоматичного перерахунку всієї оренди за жовтень чи раніше сплачених сум. Для жовтневих нарахувань, заборгованості й авансів спочатку звірте дати нарахування й виплати та зміст операцій. Перехідний розрахунок потрібно обґрунтувати документами та застосовними нормами. Якщо ситуація неоднозначна, варто отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК).
Якщо орендар — фізособа, яка не є самозайнятою
Податки з оренди нерухомості нараховує та сплачує сам орендодавець. За новою редакцією підпункту 170.1.5 ПКУ дохід від житлової та нежитлової нерухомості оподатковується ПДФО 5 %, а дохід від інших об’єктів нерухомості — 18 %. Додатково застосовується ВЗ 5 %.
Закон № 4903-IX замінив у цьому підпункті поквартальну сплату ПДФО правилом про річну декларацію та самостійну сплату податку за результатами року. Загальні строки ПКУ: декларація — до 1 травня року, наступного за звітним, сплата задекларованого зобов’язання — до 1 серпня (підпункт 49.18.4 та пункт 179.7). Спеціального перехідного алгоритму для вже сплачених квартальних сум 2026 року закон не містить. Їх зарахування та розрахунок за перехідний період варто перевірити окремо, за потреби — через індивідуальну податкову консультацію.
Якщо декларацію подають лише через таку оренду, нова норма дозволяє не зазначати поряд із нею доходи, передбачені пунктом 179.2 ПКУ, наприклад доходи від податкових агентів. Умова — немає іншої підстави для обов’язкового декларування. За цієї умови власник може не зазначати дивіденди, з яких компанія вже утримала податки.
Окрема оренда землі та автомобілів — ПДФО 18 %
ПКУ визначає нежитлову нерухомість як будівлі та їхні складові частини, що не є житловою нерухомістю (підпункт 14.1.129-1). Окрема земельна ділянка до цього визначення не належить. Тому нові 5 % не поширюються на окрему оренду земельної ділянки, земельного чи майнового паю, автомобіля або іншого рухомого майна. Для них у межах розглянутого загального режиму залишаються 18 % ПДФО та 5 % ВЗ.
База оподаткування та мінімальний орендний платіж
Для нерухомості базою є договірна орендна плата, але з урахуванням мінімального платежу за підпунктом 170.1.2 ПКУ. Якщо орган місцевого самоврядування не встановив чи не оприлюднив мінімальну вартість до початку звітного року, беруть суму з договору. Для сільськогосподарської землі, земельної частки й майнового паю діє окреме правило підпункту 170.1.1: договірна плата, не нижча за законодавчо встановлений мінімум. Для рухомого майна орієнтиром є орендна плата за договором.
Податки з грошових дивідендів
Для звичайних дивідендів від української компанії — платника податку на прибуток ПДФО становить 5 %, крім дивідендів інститутів спільного інвестування. Якщо дивіденди нараховує платник єдиного податку, ставка — 9 %. Це випливає з підпунктів 167.5.2 і 167.5.4 ПКУ. ВЗ для цих виплат — 5 %.
Компанія є податковим агентом: утримує податки з нарахованих дивідендів, перераховує їх до бюджету й показує у звітності. Фізособа отримує суму після утримань. Привілейовані або фіксовані дивіденди, прирівняні до зарплати підпунктом 170.5.3, та спеціальний режим резидентів Дія Сіті потребують окремого розрахунку — таблиця їх не охоплює.
Якщо власник за рік отримав лише дивіденди, з яких компанія вже утримала ПДФО та ВЗ, річну декларацію за загальним правилом подавати не потрібно. Так само з іншими доходами, остаточно оподаткованими податковим агентом. Якщо інша підстава для декларації є, перевіряють пункт 179.2 ПКУ та спеціальні правила конкретного доходу, зокрема описане вище правило для оренди.
Інвестиційний прибуток і ОВДП: що декларувати?
Оподатковується інвестиційний прибуток, а не весь виторг від продажу активу. Його визначають з урахуванням доходу від продажу та документально підтверджених витрат на придбання. За пунктом 170.2 ПКУ фізособа самостійно веде облік результатів операцій і визначає загальний фінансовий результат за календарний рік.
За загальним правилом до оподатковуваного прибутку застосовують 18 % ПДФО та 5 % ВЗ. Інвестиційний збиток можна переносити на наступні роки в межах правил пункту 170.2; окремі операції мають обмеження щодо врахування збитків. Підпункт 170.2.8 також передбачає винятки, зокрема для невеликої річної суми доходу від продажу активів. Її межу визначають за підпунктом 169.4.1 для відповідного року; показники минулих років для цього не підходять.
Якщо операції відбуваються через професійного торговця цінними паперами, включно з банком, він утримує податок як агент. Це не знімає з інвестора обов’язку річного декларування оподатковуваних операцій: у декларації враховують річний результат і вже утриманий податок.
Інвестиційний прибуток від операцій з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) України звільнений від ПДФО та ВЗ: підпункт 165.1.52 і підпункт 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Саме цей звільнений дохід не створює обов’язку подавати декларацію. Таке звільнення не слід переносити на корпоративні чи іноземні облігації.
Продаж нерухомості та земельної ділянки
Ставка залежить від виду об’єкта, кількості продажів за рік, строку володіння та способу набуття. Стаття 172 ПКУ розрізняє об’єкти з переліку пункту 172.1 та іншу нерухомість.
| Об’єкт | Перший продаж за рік | Другий продаж | Третій і наступні |
|---|---|---|---|
| Житловий будинок, квартира, їх частина, кімната чи садовий (дачний) будинок з переліку пункту 172.1 | Звільнення, якщо майно перебувало у власності понад три роки; для успадкованого майна трирічна умова не діє. Без звільнення — 5 % (пояснення нижче) | 5 % | 18 % за загальним правилом, з окремим винятком для спадщини |
| Інша нерухомість поза переліком пункту 172.1, наприклад комерційне приміщення | 5 % | 18 % за загальним правилом, із винятком для успадкованого майна | 18 % за загальним правилом, із винятком для успадкованого майна |
Якщо житло перебувало у власності менш як три роки і спадковий виняток не діє, перший продаж оподатковується ПДФО 5 % та ВЗ 5 %. Це підтверджує роз’яснення ДПС про перший продаж квартири. Для двох окремих комерційних приміщень правила інші: перший продаж — ПДФО 5 %, другий — 18 % за загальним правилом, із винятком для успадкованого майна.
Звільнення при продажу землі стосується не будь-якої ділянки. Пункт 172.1 охоплює ділянки в межах норм безоплатної передачі та визначені законом сільськогосподарські ділянки, набуті через приватизацію, виділення паю або успадкування. Перевіряють також кількість операцій і строк володіння. ВЗ становить 5 % з оподатковуваного доходу; продаж, звільнений за пунктом 172.1, ним не обкладають.
Базу визначають за ціною договору, але не нижче відповідної оціночної чи ринкової вартості за пунктом 172.3. Вирахування документально підтверджених витрат на придбання дозволене лише у випадках, указаних у пункті 172.2. Якщо продавець скористався цим правом, він декларує всі відповідні операції за рік і додає копії підтвердних документів.
Між звичайними фізособами продавець сплачує податок до нотаріального посвідчення договору, а нотаріус перевіряє платіж і передає інформацію податковій. Нотаріус не подає річну декларацію замість продавця. Коли покупець — юридична або самозайнята особа, вона є податковим агентом.
Незавершене будівництво та майнові права
Для продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості або подільного об’єкта незавершеного будівництва пункт 172.2 передбачає загальну ставку ПДФО 18 %. Вона стосується й відступлення прав за договором щодо неподільного чи майбутнього об’єкта, якщо ціну частково сплачено та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця. Для успадкованого майна або прав у передбачених цим пунктом випадках діє ставка 5 %. ВЗ — 5 % з оподатковуваного доходу.
Водночас пункт 172.1 окремо згадує незавершене будівництво перелічених у ньому житлових об’єктів. Для вибору норми потрібно звірити юридичний статус об’єкта та предмет договору. Згадка в пункті 172.1 не означає, що такий об’єкт уже введено в експлуатацію.
Куди звітувати про дохід і податки?
Компанія, яка є податковим агентом, подає до ДПС податковий розрахунок і відображає доходи фізосіб, ПДФО та ВЗ у додатку 4ДФ. Форму й порядок визначає наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 у чинній редакції.
Фізособа, яка зобов’язана самостійно декларувати дохід, подає до ДПС податкову декларацію про майновий стан і доходи за наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859. Звіт податкового агента та особиста декларація — різні документи; обов’язок подання останньої перевіряють за видом доходу та умовами операції.
Що перевірити перед виплатою або декларуванням
- Визначити вид доходу та статус сторін: фізособа, підприємець чи компанія.
- Звірити дати нарахування, виплати й період, за який отримано дохід, особливо для оренди на межі 23 жовтня 2026 року.
- Зібрати договори, платіжні документи та підтвердження витрат, якщо закон дозволяє зменшити на них дохід.
- Визначити, хто утримує податки й чи залишається обов’язок особистого декларування.
- Перевірити суму за договором: до утримання податків чи після них.
UHY Prostir допомагає бізнесу з бухгалтерським обліком і податковими розрахунками, зокрема під час виплати дивідендів та оренди майна у фізосіб. Щоб перевірити розрахунок і звітність за вашими договорами, зверніться до команди.




